Зростання злочинності серед іноземців: чи втрачає Польща контроль?

Згідно з даними за 2026 рік, злочинність іноземців у Польщі зростає, а в країні дедалі частіше виявляють громадян, які розшукуються за «червоною карткою» Інтерполу, та організовані злочинні групи типу «злодії в законі». 1. У 2026 році Головне управління поліції зафіксувало 18-відсоткове зростання кількості затримань іноземців порівняно з 2025 роком. 2. Найвищу активність злочинних груп типу «злодії в законі» було зареєстровано у Варшаві та Кракові, тоді як 3. співробітники Прикордонної служби затримали цього року 142 особи, які розшукуються за «червоною карткою» Інтерполу, що підтверджує зміну статусу Польщі з транзитної країни на кінцевий пункт призначення для злочинців, що переховуються. Звіти, що публікуються з лютого 2026 року правоохоронними органами, вказують на те, що нинішні методи боротьби з міжнародною злочинністю потребують термінового оновлення, оскільки темпи зміни структури загроз випереджають поточні оперативні можливості служб.

Специфіка загроз: «злодії в законі» та кіберзлочинність

Структура злочинності іноземців у Польщі останнім часом зазнала чіткої спеціалізації, що ставить перед Центральним слідчим бюро поліції нові виклики. На вершині ієрархії знаходяться групи типу «злодії в законі». Їхня діяльність, яку активно обговорювали в березні 2026 року, означає імпорт до Польщі жорстких злочинних структур зі сходу. Це не випадкові групи, а організації з високим ступенем формалізації, які займаються вимаганням, контролем нелегальних ринків та злочинною логістикою. У Варшаві та Кракові ці групи будують свій вплив через жорстоке стягнення боргів та перебирання контролю над сектором охорони закладів і транспорту, де працевлаштовано багато іммігрантів.

Другу категорію становлять спеціалізовані кіберзлочинні групи. Дані за березень 2025 року вказували, що в цьому секторі лідирують інші національності, ніж найчастіше згадувані досі грузинські банди. Їхня модель дій базується на професійних атаках на цифрову інфраструктуру, які часто здійснюються з безпечних оперативних баз, створених всередині країни. Це група, яка діє в тіні, уникаючи прямої конфронтації з поліцією, що робить її особливо важкою для виявлення підрозділами, які займаються традиційною злочинністю. Кіберзлочинці використовують прогалини в системах електронного банкінгу та пропонують послуги з відмивання грошей, що робить їх незамінними партнерами для груп, які діють у «реалі».

Третю групу складають особи, які розшукуються за «червоною карткою» Інтерполу. Травень 2026 року приніс хвилю затримань, яка виявила, що Польща перестала бути для них лише транзитною зоною. Замість того, щоб швидко залишати країну, злочинці, які розшукуються за серйозні злочини у своїх рідних країнах, розглядають Польщу як кінцевий пункт. Вони використовують негерметичність системи міграційного контролю, щоб розчинитися в натовпі, що на практиці означає, що в польських містах діють люди з вироками або ордерами на арешт, виданими міжнародними трибуналами. Кожне затримання такої особи — це успіх, але також сигнал про величезний масштаб проблеми, з якою стикаються співробітники Прикордонної служби.

Механізм «безпечної гавані» та системні прогалини

Перехід від статусу транзитної країни до пункту призначення для злочинців з-за кордону є фактом, який служби аналізують з середини 2024 року. Тоді «Rzeczpospolita» била на сполох, що зростаюча кількість іноземців, які перебувають у Польщі без легального статусу, залишається поза межами будь-якого контролю. Ця сіра зона становить фундамент для розвитку організованої злочинності. Особа, яка не існує в офіційних реєстрах, є ідеальним інструментом для банд. Відсутність центральної системи, яка б у режимі реального часу інтегрувала дані про іноземців, призводить до того, що особи, які перебувають у Польщі нелегально, тривалий час залишаються поза радарами правоохоронних органів.

Слідчі служби, включаючи Прикордонну службу та спеціалізовані підрозділи CBŚP, діють у реактивному режимі. Проблема полягає в тому, що контрольна інфраструктура не встигає за темпами припливу осіб, які не мають дійсних документів. Відсутність плавного обміну даними між країнами походження та польськими установами призводить до того, що злочинець із «червоною карткою» Інтерполу може місяцями орендувати квартиру, працювати нелегально і бути абсолютно невидимим для поліції. Коли доходить до затримання, часто виявляється, що дана особа будувала свій вплив у Польщі тривалий час, інфільтруючи місцеві бізнес-середовища. Це свідчить про те, що нинішня система перевірки приїжджих має прогалини, які системно використовуються злочинними групами. Йдеться не про звичайні порушення правил дорожнього руху чи дрібні крадіжки, а про організацію мереж, які переносять стандарти з країн з вищим рівнем корупції та злочинної жорстокості на польські вулиці.

Професіоналізація східних банд та контроль ринків

Повідомлення від 25 березня 2026 року про посилену активність груп «злодії в законі» є попереджувальним сигналом. Ці структури характеризуються майже військовою дисципліною та кодексом, який виключає співпрацю з правоохоронними органами. Їхній вихід на польський ринок означає витіснення місцевих злочинних груп або нав'язування їм нових правил гри. На відміну від хакерів чи осіб, які розшукуються за фінансові злочини, східні банди базують свою силу на прямій фізичній загрозі. Вони використовують прогалини в нагляді за ринками послуг, такими як транспорт, охорона чи будівництво, де іноземці становлять значний відсоток робочої сили.

Через перебирання контролю над цими секторами ці групи стають невидимими регуляторами ринку, збираючи данину з інших приїжджих під прикриттям плати за «забезпечення безпеки» або «посередництво». Поліція фіксує дедалі більше випадків, коли жертвами цих груп стають інші іноземці. Завдяки цьому ці злочини часто не потрапляють до статистики, оскільки потерпілі бояться повідомляти про справу в поліцію, побоюючись депортації або помсти з боку банди. Це явище створює замкнене коло, в якому польська держава втрачає контроль над тим, що відбувається всередині окремих діаспор. Громадська безпека перестає бути виключно локальним питанням. Глобалізація злочинності призводить до того, що конфлікти з далеких регіонів світу перетворюються на реальний ризик у польських містах. Громадянин Польщі повинен усвідомлювати, що за фасадом легальної діяльності можуть ховатися структури, які не визнають польського права, а відсутність ефективної селекції приїжджих стає найбільшим тягарем для стабільності держави.

Інша сторона медалі: іммігранти як підприємці

Не можна ставити знак рівності між організованою злочинністю та всією спільнотою іноземців у Польщі. Образ імміграції в Польщі складний, а надійний аналіз вимагає порівняння тривожних кримінальних даних з економічним внеском тисяч легально діючих приїжджих. Спогади з жовтня 2023 року, коли медіа описували історії підприємливих мігрантів, показують іншу сторону медалі. Люди, які приїжджали з наміром будувати свій капітал через чесну працю, часто працюючи від світанку до ночі, є групою, яка найбільше страждає від зростання злочинності. Для них присутність банд типу «злодії в законі» — це не лише загроза безпеці, а й знищення репутації всієї їхньої спільноти.

Польська економіка значною мірою спирається на працю іноземців. У секторах, таких як логістика, виробництво чи сучасні бізнес-послуги, їхня присутність просто необхідна. Туризм, про який писали у вересні 2023 року, також користується відкритістю країни. Іноземці цінують Польщу за конкурентоспроможність та безпеку. Якщо, однак, держава не зможе ефективно усунути злочинні елементи, вся ця відкритість може бути підірвана, а суспільна довіра — ключова для функціонування країни — зазнає тривалого погіршення. Ключовим викликом для уряду є створення механізмів, які дозволять блискавично ідентифікувати осіб, пов'язаних зі злочинними групами, при одночасній підтримці чесних підприємців. Нинішня поляризація, в якій з одного боку ми маємо розвиток сектору послуг, а з іншого — зростання загрози міжнародної злочинності, вимагає від служб відходу від реактивних дій на користь проактивного моніторингу середовищ, у яких вербуються члени банд.

Ситуація вимагає ґрунтовної перебудови системи перевірки осіб, які в'їжджають і перебувають на території країни, а також кращої співпраці з міжнародними правоохоронними органами. Це не проблема, яку можна вирішити за допомогою тимчасових акцій поліції. Польща повинна перестати бути привабливим місцем для людей, які тікають від правосуддя. Якщо польські служби не зможуть швидше виловлювати осіб, які розшукуються Інтерполом, ця країна залишиться «безпечною гаванню» для організованої злочинності, що в довгостроковій перспективі призведе до ерозії внутрішньої безпеки. Держава стоїть перед необхідністю вибору: або ущільнити систему контролю, ризикуючи бюрократичним уповільненням економіки, або дозволити подальшу інфільтрацію злочинними групами, що може виявитися значно дорожчим у наслідках.

Запитання та відповіді

Чи кожен іноземець у Польщі — це потенційна загроза?

Абсолютно ні. Статистика показує, що проблема стосується окремих злочинних груп, тоді як більшість іммігрантів легально працюють і ведуть бізнес, сприяючи економічному розвитку країни.

Чому виявлення нелегального перебування таке складне?

Як випливає з аналізів, що публікуються з 2024 року, відсутність центральної системи, яка б у режимі реального часу інтегрувала дані про іноземців, призводить до того, що особи, які перебувають у Польщі нелегально, тривалий час залишаються поза радарами правоохоронних органів.

Які злочинні групи становлять зараз найбільший виклик?

У 2026 році найбільшим викликом є організовані структури типу «злодії в законі» та спеціалізовані кіберзлочинні групи, які діють професійно, використовуючи прогалини в правовій та технологічній системі.

Чи ситуація покращується чи погіршується?

Дані за 2026 рік вказують на зростання злочинної активності, що підтверджує, що нинішній стан справ є викликом для внутрішньої безпеки, який потребує негайних виправних дій з боку держави.

Аналізуючи розвиток ситуації, слід зазначити, що польські правоохоронні органи знаходяться в точці повороту. З одного боку, тиск на швидку перевірку осіб, які перетинають кордони, зростає разом із кількістю заявок на роботу та проживання. З іншого — злочинні групи, особливо ті, що мають транснаціональний характер, використовують кожну прогалину в польському законодавстві. Прикладом є діяльність східних груп, які не лише діють у тіні, а дедалі частіше перебирають контроль над цілими сегментами ринку праці, усуваючи чесну конкуренцію. Це явище руйнує ринок і довіру, відновлення якої займе роки.

Поліцейські з відділів боротьби з організованою злочинністю неофіційно визнають, що кількість справ щодо іноземців зросла лавиноподібно. Частина з цих справ стосується злочинів фінансового характеру, які надзвичайно важко довести без підтримки міжнародних розвідувальних агентств. Виявлення 142 осіб із «червоною карткою» Інтерполу — це лише верхівка айсберга. Кожна з цих осіб мала мережу контактів, яка допомагала їй переховуватися від правосуддя протягом багатьох місяців. Це показує, що Польща має розгалужену інфраструктуру підтримки для злочинців, навіть якщо вона створюється несвідомо третіми особами.

Необхідно заново визначити політику внутрішньої безпеки. Йдеться не про ксенофобію, а про тверду логіку ефективної держави, яка повинна знати, хто перебуває на її території. Без централізації даних про іноземців, без кращої співпраці з сусідніми країнами та без збільшення витрат на кібербезпеку Польща може стати хабом злочинності в Центральній Європі. Це виклик, який визначатиме майбутні вибори та напрямки політики уряду в найближчі роки. Якщо безпека громадян є пріоритетом, то боротьба з групами типу «злодії в законі» має перестати бути лише темою медійних заголовків, а стати елементом державної стратегії, що реалізується з повною рішучістю, незалежно від політичних чи економічних витрат. В іншому випадку за кілька років ситуація в польських містах може стати некерованою, а довіра до державних інституцій буде остаточно підірвана.