Сікорський вніс депутата Львова до списку небажаних осіб

Коротко

Заява Сікорського стосується депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, голови комісії культури та автора ідеї оголосити 2027 рік роком Шухевича (джерело 1, 2, 5)
Ухвалу про 2027 рік як рік УПА, Шухевича та Ольжича ухвалено у вівторок 20 жовтня; того ж дня ввечері вона зникла з вебсайту області (джерело 3, 4)
Про внесення до списку небажаних осіб вирішує голова Управління у справах іноземців, а не МЗС (джерело 4)

Кого стосується заява Сікорського

Святослав Шеремета не є анонімним чиновником. Це голова комісії культури та депутат Львівської обласної ради, аналога польського воєводського сеймику. Під час вівторкового засідання він переконував колег оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії та її командира Романа Шухевича.

«Це наша історія, наші герої, і ми повинні належним чином вшанувати їхню пам'ять" — говорив Шеремета, цитований у повідомленні ради.

Сікорський відповів у середу. На платформі X він написав: «Я підписав заяву про внесення до списку небажаних осіб у РП депутата львівської області С. Шеремети, реконструктора Galizien Waffen-SS, автора ідеї оголосити 2027 рік роком Р. Шухевича, командира УПА, який видавав накази про виселення та вбивства поляків". Дві речі в одному реченні: реконструкторська діяльність, пов'язана з українською дивізією СС, і причетність до ухвали про Шухевича.

Що далі? Внесенням іноземця до переліку небажаних осіб у РП не займається МЗС. Про це вирішує голова Управління у справах іноземців, який веде перелік і ухвалює рішення про внесення. За даними Polskie Radio 24 та «Rzeczpospolita», Сікорський хоче, щоб заборона в'їзду поширювалася на всю Шенгенську зону і діяла п'ять років. Пополудні Portal Samorządowy повідомив, що, за словами міністра внутрішніх справ Польщі, запис уже внесено.

Ухвала Львова про 2027 рік

Ухвалу ухвалено у вівторок 20 жовтня на пленарному засіданні Львівської обласної ради. Документ оголошував 2027 рік роком УПА, її командира Романа Шухевича та діяча Організації українських націоналістів Олега Ольжича, поета. Про ухвалу повідомлено на офіційному вебсайті ради.

Але документ там надовго не затримався. Вже у вівторок пізно ввечері він зник з вебсайту львівської області. Заступник голови МЗС Марцін Босацький у TVN24 говорив, що «добрим знаком" є саме це зникнення, і додав: «Ми маємо обіцянку від найближчих соратників президента Зеленського, що це рішення не набере чинності".

Позиція Польщі та реакція Львова

Прем'єр-міністр Дональд Туск не залишив сумнівів. «Це нерозумно, це шкодить Україні. Для нас це, звичайно, завжди дуже дратівливо, і в Польщі ми не розуміємо таких дій, тим більше що вони передусім суперечать інтересам України" — говорив він у середу перед вильотом до Індії та В'єтнаму. Він назвав рішення «самогубчою тактикою" і підкреслив, що раніше розмовляв про це з президентом Зеленським і попереджав його. «У таких ситуаціях росіяни завжди потирають руки" — додав Туск.

Віцепрем'єр і голова МО Владислав Косіняк-Камиш у Polsat News говорив, що «мабуть, як перший політик відреагував на це скандальне рішення". На його думку, ухвала «має бути змінена, має бути ця ухвала зупинена чи скасована". Він закликав, щоб «центральна влада в Києві негайно на це відреагувала".

Босацький у «Розмові Пясецького" в ефірі TVN24 оцінив своєю чергою: «Це дуже погане рішення. Я б навіть сказав, провокаційне рішення в нинішніх польсько-українських відносинах і нинішніх потребах України. Зроблене начебто агентами Росії насправді". Для Polsat News він додав: «Важко уявити гірше рішення для польсько-українських відносин, ніж це". І повторив: «Ми тримаємо за слово українську владу і розраховуємо на виконання цих обіцянок".

Речник президента Кароля Навроцького Рафал Лешкевич пішов далі й натякнув на російський слід. «Українські служби повинні дослідити процес ухвалення рішень представниками обласної ради у Львові, бо це пахне російською провокацією" — оцінив він. Він додав, що Президентський палац чекає на реакцію Володимира Зеленського.

До справи також долучилося польське посольство в Києві. «Гlorифікація УПА та злочинних постатей суперечить європейським цінностям і стратегічному та добросусідському характеру польсько-українських відносин. Європейський парламент у липні цього року чітко висловився з цього питання" — написано в заяві.

Складність у тому, що Варшава тисне на Київ, хоча формально заява Сікорського стосується депутата, а не держави. У середу висловилося МЗС України. За даними dzieje.pl і Polsat News, у заяві воно зазначило, що ухвала шкодить зусиллям щодо добрих відносин із Польщею, і закликало Варшаву утриматися від різких кроків. Чи Україна справді відкличе ухвалу, наразі залишається обіцянкою, а не фактом.

Джерела

Статтю підготовлено за допомогою штучного інтелекту на основі: Rzeczpospolita, Radio Zachód, Gazeta.pl, RMF24, Interia Fakty. Факти автоматично перевірено за цими джерелами. За публікацію відповідає редакція Wiadomości PRO.