Венеціанська комісія про присягу суддів КС перед президентом

У стислому вигляді

Венеціанська комісія ухвалила висновок на понад 20 сторінок у п'ятницю, 9 жовтня 2026 року, і опублікувала його у вівторок, 13 жовтня 2026 року.
Орган рекомендував можливість складання присяги суддею КС без участі президента у разі відмови або зволікання глави держави.
Суперечка стосується неприйняття присяги від чотирьох суддів, обраних у березні 2026 року, та зволікання з приведенням до присяги Мацея Берека, обраного у вересні.

Позиція та рекомендації Венеціанської комісії

Венеціанська комісія зазначила, що президент Польщі повинен негайно приймати присягу від суддів КС, обраних Сеймом, не претендуючи на право контролювати процедуру виборів. Орган рекомендував у разі відмови або зволікання глави держави дозволити складання присяги без фізичної присутності президента. Така позиція міститься у документі на понад 20 сторінок, ухваленому на пленарному засіданні 9 жовтня 2026 року та опублікованому 13 жовтня.

Європейська комісія «За демократію через право», створена у 1990 році, дослідила польське законодавство на запит Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Аналіз охопив, зокрема, статті 179 та 194 Конституції Польщі. Експерти з Венеції визнали, що норми щодо присяги мають слугувати своїй статутній меті. Глава держави не має в цьому процесі мандата на перевірку постанов Сейму.

У висновку окреслено процедуру на випадок паралічу. Суддя може виконати формальності без фізичної присутності президента, якщо дотримано основних вимог акту. До них належать письмова форма, належна перевірка дій та надання документа президенту. У медіа також порушувалося питання нотаріального засвідчення акту. Проте обмеженням залишається дорадчий характер документа. Висновки Венеціанської комісії не є безпосередньо обов'язковими для польської влади, хоча вони встановлюють стандарти для європейських інституцій.

Суперечка щодо суддів КС, обраних Сеймом

Конфлікт навколо номінацій спалахнув після рішень Сейму від 13 березня 2026 року. Тоді депутати обрали шістьох суддів КС. Президент Кароль Навроцький прийняв присягу лише у двох із них: Магдалени Бентковської та Даріуша Шостка. Решті чотирьох — Крістіану Маркевичу, Марціну Таборовському, Марціну Дзюрдзі та Анні Корвін-Пйотровській — президент не дозволив скласти присягу, пояснюючи це формальними помилками в парламенті.

У відповідь четверо суддів у квітні склали присягу в Колонній залі Сейму в присутності маршалка Влодзімєжа Чажастого, використовуючи текст присяги зі згадкою про складання її «перед президентом». Документи були передані до Канцелярії Президента, проте та відмовилася визнати процедуру. Паралельно голова КС Богдан Свєнчковський заблокував усій четвірці можливість здійснювати правосуддя, посилаючись на відсутність інформації з Президентського палацу.

Патова ситуація повторилася після обрання наступного судді. 4 вересня 2026 року Сейм обрав на цю посаду Мацея Берека, висунутого депутатами «Громадянської коаліції». Голова Канцелярії Президента Збігнєв Богуцький говорив про причини на боці Сейму, а речник президента Рафал Лешкевич заявив, що Кароль Навроцький прийме присягу лише після надання документів, що підтверджують формальну вимогу десятирічного юридичного стажу. Берек відповідає, що відповідає всім статутним критеріям.

Реакції сторін на висновок з Венеції

Оцінка рекомендацій розділила політичну сцену. Євродепутат від «Громадянської коаліції» Богдан Здроєвський оцінив у дописі на порталі X, що президент зобов'язаний негайно прийняти присягу, а в разі блокування присутність глави держави при іншій коректній формі стає зайвою. Подібну лінію підтримують уряд та міністр юстиції Вальдемар Журек. Обидва вказують, що президент не має компетенції для вибіркової оцінки законності виборів у Сеймі.

Протилежну позицію зайняв депутат від «ПіС» Бартломей Врублевський. Він наголосив, що Венеціанська комісія не має компетенції втручатися в польські процедури призначення суддів, а сам документ залишається лише необов'язковою юридичною думкою.

Джерела

Статтю підготовлено за допомогою штучного інтелекту на основі: Bankier.pl, Rzeczpospolita, Gazeta.pl, RMF24, WP Wiadomości, Zero.pl. Факти автоматично перевірено за цими джерелами. За публікацію відповідає редакція Wiadomości PRO.