Мільярд на вітер: куди поділися гроші на CPK?

На підготовчі роботи та аудити компанії CPK було витрачено сотні мільйонів злотих, тоді як актуальні інвестиційні графіки підтверджують, що до серпня 2026 року жодна лопата під аеропортову інфраструктуру не буде встромлена в землю. Масштаб цих витрат контрастує з нульовим станом виконання будівельних робіт у гміні Баранув. Гроші платників податків повністю поглинули процеси планування, аналізи доцільності та розгалужена адміністрація цільової компанії.

Згаданий у заголовку «мільярд» у публічних дебатах є оціночною сумою, яка включає не лише прямі витрати, а й законтрактовані довгострокові зобов'язання. З даних, опублікованих порталом Money.pl 9 травня 2024 року, випливає, що сума витрат на підготовчі етапи сягнула сотень мільйонів злотих. В обмін на цей капітал держава отримала плани, архітектурні концепції та екологічні аналізи. Жоден із них не призвів до появи важкої техніки на будівельному майданчику. Механізм фінансування проєкту, який мав стати візитівкою попереднього уряду, базувався на перенесенні бюджетного тягаря виключно на документацію. Замість оплати за виконання робіт, компанія CPK генерувала зобов'язання перед зовнішніми суб'єктами, що надавали консультаційні, юридичні та проєктні послуги.

Аудит замість бетону: як кошти перетворилися на папір

Критики проєкту давно вказували на розрив між амбітними заявами та темпами робіт. Телевізійні репортажі, зокрема матеріал TVN24 від 30 січня 2024 року, викрили стан підвішеності, у якому опинилася інвестиція. Визначення «мегаломанський» стосовно CPK стало предметом аудиторського аналізу. Аудит, анонсований у грудні 2023 року керівництвом компанії, мав відповісти на питання, чому при таких високих фінансових витратах прогрес будівельних робіт коливається біля нуля.

Витрати, які в книгах компанії фігурують як «підготовчі роботи», охоплюють низку інтелектуальних та бюрократичних дій. Консалтингові фірми та юридичні компанії, що спеціалізуються на праві державних закупівель, стали головними бенефіціарами коштів. Кожен із цих суб'єктів виставляв рахунки за розробки, необхідні для початку будівництва. Кількість цих документів та їхня вартість викликають суперечки, оскільки фізична інфраструктура досі не створена. Варто зазначити, що компанія CPK не опублікувала повного, детального звіту про виплати окремим зовнішнім суб'єктам, що ускладнює перевірку ринковості ставок за консалтинг.

Стратегія під питанням

Підхід до CPK зазнав радикальної перевірки після зміни уряду. Мацей Ласек, урядовий уповноважений з питань CPK, в інтерв'ю для OKO.press від 1 травня 2024 року визначив новий напрямок дій: перевірку реалістичності проєкту. Його стратегія базується на припущенні, що попередні плани були обтяжені помилкою видавання бажаного за дійсне. На практиці це означає відмову від оптимістичних припущень щодо термінів на користь холодного економічного розрахунку.

Всередині компанії цей процес викликав напруженість. З одного боку, є прихильники продовження, які аргументують, що доцільність будівництва центрального аеропорту є беззаперечною. Ягеллонський клуб у своїй позиції від 7 лютого 2024 року підкреслював, що хоча аудит є необхідним, він не може стати інструментом для повного перекреслення ідеї будівництва транспортного вузла. З іншого боку, аудитори вказують на численні порушення в процесі планування. Частину аналізів замовляли в режимі, який не гарантував найвищої економічної ефективності. Це свідчить про те, що гроші платників податків розглядали як необмежене джерело фінансування політичних амбіцій.

Ця суперечка стосується технічних аспектів будівництва злітно-посадкової смуги та термінала. Це конфлікт щодо меж спроможності державного бюджету. Держава повинна бути розпорядником коштів, який вимагає твердих доказів рентабельності кожної витраченої гривні (злотого). Відповідь на питання про доцільність витрат коштувала вже сотні мільйонів, а остаточний вигляд інвестиції досі залишається непевним.

Фінансовий дренаж: куди втекли гроші платників податків?

Аналіз витрат компанії CPK дозволяє виділити категорії, які поглинули найбільші суми. Викуп земель — одна з них. Це процес кропіткий, що вимагає залучення оцінювачів, юристів та чиновників. Хоча ця дія є необхідною, у контексті відсутності розпочатого будівництва вона залишається ізольованою від головної мети інвестиції. Гроші також витрачалися на дорогі інформаційні та рекламні кампанії, які мали формувати суспільну підтримку проєкту.

У грудні 2023 року як Bankier.pl, так і Newseria BIZNES били на сполох, що без детального аудиту неможливо визначити, чи витрачалися ці кошти згідно з принципами цільового використання. Аудит став необхідністю, оскільки масштаб витрат на концептуальному етапі перестав бути пропорційним досягнутим результатам. Коли платять сотні мільйонів злотих за документи, які опиняються в шухляді або потребують повторної перевірки новим керівництвом, виникає обґрунтована підозра в марнотратстві.

Підступ у тому, що зупинка проєкту також коштує грошей. Договори з проєктними бюро, договірні штрафи та витрати на утримання адміністративних структур генерують постійні відтоки з державного бюджету. Платник податків опинився в пастці. Продовження проєкту в нинішньому вигляді може бути економічно необґрунтованим, а відмова від нього означає втрату всіх «втоплених» витрат. Це інвестиційна дилема, в якій особи, що приймають рішення, бояться визнати помилку, сподіваючись, що наступні мільйони врятують попередні інвестиції.

Майбутнє CPK: скорочення чи реальна реалізація?

Величезні витрати, понесені до початку будівельних робіт, можуть призвести до ситуації, коли бюджет на саме будівництво буде вичерпано ще до його старту. Wnp.pl ще в лютому 2024 року звертав увагу, що це явище «поїдання власного хвоста». Чим довше тривають підготовки, тим менше грошей залишається на конкретну реалізацію. Мацей Ласек послідовно повертає дискусію на рівень економічних реалій. Його підхід базується на перевірці кожної ланки інвестиційного ланцюга. Якщо проєкт не захищається цифрами, він має бути скорочений.

Такий підхід викликає лють прихильників повної версії CPK, які вважають, що це саботаж національних інтересів. Проте з фіскальної точки зору, кожна копійка (злотий), витрачена на ірраціональні проєктні припущення, є втратою, яку неможливо повернути. Справжнім викликом для уряду зараз є не лише аудит минулого, а створення нової дорожньої карти. Чи взагалі постане CPK у будь-якому вигляді? Це питання залишається відкритим. Існує ризик, що проєкт буде «забетонований» у фазі постійного планування. Тоді єдиним тривалим слідом від «інвестиції століття» будуть сотні томів технічної документації та аудиторських звітів, за які заплатили ми всі, не отримавши при цьому жодної нової транспортної інфраструктури.

Що це означає для Вас

Як платник податків, Ви фінансуєте процес, який у теорії має принести сучасний транспортний вузол, а на практиці став «дірявою бочкою» для консалтингових та юридичних фірм. Кожен місяць зволікання з рішенням про те, що робити далі, — це нові рахунки за обслуговування замороженого проєкту. Виграють від цього суб'єкти, що обслуговують інвестиційний процес, втрачаєте Ви — у вигляді відсутності нових сполучень та втрачених шансів на розвиток інфраструктури. Підступ у тому, що політики бояться радикальних скорочень, побоюючись звинувачень у відмові від великих планів. Це змушує нас платити за підтримку ілюзії будівельної активності.

Питання та відповіді

Чи справді вже витрачено мільярд злотих?

ЗМІ повідомляють про сотні мільйонів злотих, витрачених на підготовчі роботи та аудити. Точна сума є предметом поточних аудитів, які мають встановити, яка частина цих коштів була витрачена ефективно, а яка стала результатом завищених витрат на консалтингове обслуговування.

Чому аудит такий важливий для CPK?

Аудит має перевірити реальність витрат і графіків, які, на думку нинішнього урядового уповноваженого Мацея Ласека, базувалися на видаванні бажаного за дійсне попередньою владою. Без ретельної перевірки держава не в змозі оцінити, чи можливо профінансувати проєкт без порушення стабільності бюджету.

Чи повністю зупинено будівництво CPK?

Проєкт перебуває у фазі глибокої перевірки. Уряд наголошує, що в нинішньому вигляді інвестиція є занадто дорогою і потребує перегляду. Рішення про повну відмову немає, але пріоритетом стало приведення припущень до економічних реалій.

На що конкретно витратили сотні мільйонів злотих?

Ці кошти були витрачені на багаторівневі екологічні аналізи, технічну документацію, викуп земель, юридичний консалтинг щодо тендерів та обслуговування адміністративних процесів. Це витрати, що передують фізичному будівництву.

Чи можна повернути ці гроші?

Більшість цих коштів — це так звані «втоплені витрати». Гроші були виплачені за виконані консалтингові та юридичні послуги, тому можливості їх повернути немає. Можна лише обмежити подальші витрати шляхом оптимізації проєкту.